Прикордоннику Віктору Шепенталу цього року мало б виповнитися 57 років.

У його великій родині сьогодні могло б бути гучне свято, якби ще у 2014 році його життя не обірвала ворожа куля російських сепаратистів.

Сьогодні, 25 січня – день народження прикордонника Віктора Шепентала. Тож згадаймо на хвилинку про мужнього Героя, який віддав своє життя за Батьківщину під час виконання військового обов’язку у зоні ООС.

Віктор Миколайович Шепентал народився у 1965 році в м. Свалява Закарпатської області. Після закінчення навчання у середній школі вступив до СПТУ міста Мукачево, де у 1981 році отримав спеціальність тракториста-машиніста та слюсаря.

У 1983 році Віктор був призваний на військову службу. Служив у Бердянську, потім був переведений у Чехословаччину. Закінчив у 1991 році Вольське військове училище та продовжив службу в піхотному полку міста Ужгород. Прослужив 20 років у різних військових частинах та у 2003 році вийшов на пенсію.

З початком АТО у 2014 році майора Шепентала мобілізували у Чопський прикордонний загін. Його призначили заступником коменданта оперативно-бойової прикордонної комендатури «Чоп».

10 жовтня 2014 року поблизу смт Новотроїцьке на Донеччині колона, у складі якої пересувався Віктор Миколайович, була обстріляна сепаратистами. Прикордонник дістав поранення вогнепальною зброєю, внаслідок чого загинув на місці. Його поховали у рідному місті Свалява. У 2019 році  Віктору Шепенталу Указом Президента України було посмертно присвоєно військове звання «підполковник».

Донька Віктора Шепентала, також прикордонниця, розповіла про батька: «Він з дитинства був для мене героєм. Високий, стрункий, мужній, у військовій формі – тато завжди був для мене уособленням того, яким має бути чоловік. Підтримка батька, його: «Не здавайся» підтримували мене, коли мені ставало важко у житті. Батько був для мене орієнтиром, коли я лише ставала на шлях прикордонниці.  Тепер, коли його немає з нами, нам усім його дуже бракує. Однак, я вірю, що там, з неба, він пишається нами».